Політичний вікенд у трьох країнах: тривожний реванш у Бразилії, історичний злам у Сербії та інтрига в Болгарії

Минулі вихідні сколихнули політичну карту світу: поки Бразилія обрала курс на продовження ери Лули да Сілви, а Сербія після багатомісячних протестів відправила в опозицію режим Александра Вучича, Болгарія готується до вирішального другого туру президентських виборів.
Бразилія: на волосині від реваншу правлячих сил
У Бразилії завершився другий тур президентських виборів. Згідно з офіційними результатами Вищого виборчого трибуналу (TSE), чинний лівий президент Луїс Інасіу Лула да Сілва здобув перемогу з результатом 51,79% (64 256 232 голоси), перемігши правого кандидата Флавіо Болсонару (сина колишнього президента), який набрав 48,21% (59 826 041 голос) (джерело: Superior Electoral Court, TSE / Reuters).
У першому турі 4 жовтня лідирував Флавіо Болсонару із 47% проти 45% у Лули, однак у другому турі явка зросла до 80,78%, що дозволило чинному президенту здійснити перелом. Поразка Болсонару супроводжувалася його відмовою визнавати результати та закликами соратників до перевірки, хоча міжнародні спостерігачі визнали вибори легітимними. Флавіо Болсонару вже отримав вимогу здати паспорти на тлі розслідувань. Для 81-річного Лули це історичний четвертий термін, що закріплює лівий вектор у Латинській Америці.
Сербія: студентський шторм зніс режим Вучича
На позачергових парламентських виборах у Сербії сталася сенсація. За попередніми офіційними даними Республіканської виборчої комісії (РВК) після підрахунку 98,71% бюлетенів, опозиційний «Студентський список» здобув перемогу з результатом 52,64%, тоді як список «Об’єднана Сербія» навколо Сербської прогресивної партії Александра Вучича набрав 39,22% (джерело: Республіканська виборча комісія, РВК / Європейська правда).
Згідно з проєкцією дослідницьких центрів CeSID та Ipsos, «Студентський список» отримає від 135 до 140 мандатів у 250-місцевій Народній скупщині (абсолютна більшість), тоді як колишній урядовий блок матиме близько 103–105 місць (статус: проєкція/екзит-пол та попередні офіційні дані). Рекордна явка перевищила 68,8%. Поштовхом до цього стали масові протести через трагедію в Новому Саду (обвал навісу у 2024 році й загибель 16 людей). Вечір середини неділі ознаменувався визнанням поразки самим Александаром Вучичем, який заявив: «На основі вибірки зрозуміло, що ми програли ці вибори». Нова влада розпочинає переговори про формування уряду без колишніх важковаговиків.
Болгарія: президентська інтрига переноситься на листопад
У Болгарії завершився перший тур президентських виборів із рекордно низькою явкою — близько 22% через політичну апатію виборців. Згідно з офіційними підсумками Центральної виборчої комісії (ЦІК) після опрацювання 100% протоколів, лідеркою гонки стала тимчасова виконувачка обов’язків президентки Іліяна Йотова (партія спільно з Кирилом Валчевим) із результатом 34,76% (528 753 голоси). Друге місце посів колишній прем’єр Андрей Гюров (спільно з Георгієм Кандєвим) із 31,94% (485 927 голосів) (джерело: Центральна виборча комісія Болгарії, CIK / БНР).
Третім став проросійський націоналіст Костадінов Костадінов із 12,54%. Графу «Не підтримую нікого» обрали 4,42% виборців (67 323 особи). Оскільки жоден кандидат не подолав позначку в 50%, 1 листопада відбудеться другий тур між Іліяною Йотовою та Андреєм Гюровим. Перед другим туром Гюров заручився підтримкою прозахідних сил, тоді як Йотова виступає стриманіше щодо зовнішньої допомоги.
Що це означає для України
Результати виборів у цих трьох державах мають неоднозначний, проте критичний відбиток на безпековий та дипломатичний ландшафт України.
Щодо Бразилії, директор Центру «Нова Європа» Альона Гетьманчук зазначає у коментарі для медіа, що перемога Лули да Сілви гарантує збереження чинного статус-кво: Бразилія формально засуджує російську агресію, але жорстко тримається «нейтралітету», відмовляючись надавати Україні зброю та критикуючи санкційний тиск США й ЄС.

Водночас перемога менш радикального, ніж його батько, лідера у латиноамериканській левиці Лули не дає ультраправим реваншистам шансу розвернути зовнішню політику Бразилії на користь союзників Дональда Трампа, що зберегло б іще більшу небезпеку для міжнародної коаліції підтримки Києва (дата: жовтень 2026 р., «Європейська правда»).
Щодо Сербії, політолог і директор ফোруму з міжнародних відносин у Белграді Душан Спасоєвич підкреслює, що прихід до влади «Студентського списку» може докорінно змінити дипломатичну ваги країни на Балканах (дата: 26 жовтня 2026 р., Радіо Свобода). Експерт зауважує, що хоча новий рух об’єднує різні політичні сили і не давав різких геополітичних обіцянок, усунення режиму Вучича знімає з порядку денного промосковський авторитаризм. Сам Вучич перед відставкою лякав громадян тим, що студенти «вже до березня чи квітня запровадять санкції проти Російської Федерації», проте європейські лідери (зокрема Урсула фон дер Ляєн) уже привітали переможців, наголосивши, що «двері до ЄС для Сербії відкриті». Для України це створює вікно можливостей для гармонізації євроінтеграційних процесів на всьому балканському напрямку без подвійних стандартів колишнього керівництва.

Час оновлення: Станом на 27 жовтня 2026 року, 15:00 EET.
Джерела:
Вищий виборчий трибунал Бразилії (TSE): tse.jus.br, The Guardian, Reuters.
Республіканська виборча комісія Сербії (РВК), CeSID, Ipsos, «Європейська правда», «Радіо Свобода», NV.ua.
Центральна виборча комісія Болгарії (ЦІК), БНР (bnr.bg).
Автор: АНАСТАСІЯ САВКО